- повідкривати
- —————————————————————————————повідкрива́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
повідкривати — а/ю, а/єш, док., перех. Відкрити все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
повідкриваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідкривати. || повідкри/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
поотверати — верам, раш, Пр. Повідкривати, порозплющувати, повідчиняти … Словник лемківскої говірки
розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… … Український тлумачний словник
скалити — I ск алити лю, лиш, недок., перех. 1) Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби (звичайно про тварин). 2) розм. Злегка прикривати повікою, повіками (око, очі); трохи примружувати. II скал ити скалю/, ска/ли/ш, недок., перех., рідко. Ранити… … Український тлумачний словник
розривати — I а/ю, а/єш, недок., розірва/ти, зірву/, зі/рве/ш, док. 1) перех. Різкими рухами, ривками розділяти на частини, шматки; роздирати. || Розпечатувати, відкривати (пакет, конверт, телеграму і т. ін.). || Робити рваним, дірявим (одяг, взуття). ||… … Український тлумачний словник